Pjesmu KOBZAR Enes Kišević napisao je u travnju 2015, a izgovorio ju je na otvaranju spomenika Tarasu Ševčenku 21. 5. 2015 godine.
Danas je objavljujemo u prijevodu na ukrajinski i ruski jezik.
Ova dva prijevoda slijede prožimanje i preplitanje ukrajinskog i ruskog u životu Tarasa Ševčenka.
Ovaj vrsni i u svijetu najprevođeniji ukrajinski pjesnik rođen je u kmetskoj obitelji. Ruski ga slikari otkupiše, a slobodni Ševčenko odužio se umjetnicima i umjetnosti – sam stvarajući.
Kobzar je onaj koji pjeva uz narodni instrument kobze.

Prijevodi:
KOBZAR, Ljudmila Družinec – Mitrović
RUKE, Nataša Hržić

 

Kobzar
Tarasu G. Ševčenku

Lakše je ušutkati cara,
negoli Kobzara.
Da bi Kobzara ušutkao,
prvo moraš ušutkati Dnjepar,
ušutkati vjetar,
ušutkati ptice na Kavkazu.
Pred Kobzarom nema laskoslovja.
Nema noža u svili.
Pred Kobzarom laž samoj sebi laže.
Da bi ušutkao Kobzara,
prvo moraš ušutkati smrt.
Ušutkati silu u sebi.
Jer Kobzar zna da ista suza navire
i na oči Jobove,
i na oči Kristove,
i na oči Muhammedove,
i na oči Tarasove…
Oči i suze to znaju,
ali glave ne znaju.
Stoga Kobzar pjeva kako bi dolinom svijeta
suze od ljepote potekle.
I Kobzar bi konačno volio vidjeti Boga,
no Kobzar ne može ni mrtav
odvojiti oči od svojega naroda.
Zato Dnjepar na zemlji
govori nebeski jezik,
a na nebu ukrajinski.

 

Кобзарь
Тарасу Григорьевичу Шевченку

Легче заставить замолчать царя,
чем Кобзаря.
Чтобы замолчал Кобзарь,
Сначала вы должны заставить
замолчать Днепр,
замолчать ветер,
замолчать птиц на Кавказе.
Перед Кобзарём нет лести.
Нет ножа в шёлке.
Перед Кобзарём ложь сама себе солжёт.
Чтобы замолчал Кобзарь,
Сначала вы должны заставить
замолчать смерть.
Залушить силу в себе.
Потому что Кобзарь знает,
что одинаковая слеза набегает
и на глаза Иовы,
и на глаза Христа,
и на глаза Мухаммеда,
и на глаза Тараса …
Глаза и слезы это знают ,
но головы не знают.
Поэтому Кобзарь поет в долине мира
чтобы слезы от красоты потекли.
И Кобзарь, наконец, хотел бы узреть Бога,
но Кобзарь не может даже мертвый
отвести глаза от своего народа.
Поэтому Днепр на земле
говорит на небесном языке,
а на небе – языком Украины.

 

Кобзар
Тарасу Григоровичу Шевченку

Легше змусити замовкнути царя,
ніж Кобзаря.
Щоб замовчав Кобзар
Спробуйте зробити так
Щоб замовчав Дніпро,
замовк вітер,
замовкли птахи на Кавказі.
Перед Кобзарем немае мiсця лестощам.
А ні ножевi у шовку.
Перед Кобзарем брехня сама себе обмане.
Щоб замовчав Кобзар,
Спробуйте зробити так аби замовкла смерть.
Спробуйте заглушити силу в собі.
Тому що Кобзар знає-
однакова сльоза з’являється
на очах Іови,
і на очах Христа,
і на очах Мухаммеда,
і на очах Тараса …
Очі і сльози це знають ,
але голови, на жаль, не знають.
Кобзар співає аби долиною світу
сльози вiд краси струїлися .
І Кобзар, нарешті, хотів би побачити Бога,
але Кобзар не може навіть мертвий
відвести очі вiд свого народу.
Тому Дніпро на землі
говорить небесною мовою,
А на небі – українською.